Знімімо головні убори. Вклонімось. Без зайвих слів, без театральних жестів. Так, щоб серцем зігріти серця…
Десятки тисяч людей пройшли іспит Чорнобилем. Дедалі менше залишається безпосередніх учасників ліквідації аварії. Тому дедалі ціннішими є їхні свідчення, які доносять до нас дух трагізму та героїзму чорнобильських подій, незабутніх днів неймовірної напруги духовних і фізичних сил. З роками притуплюється гострота пережитого, приходять нові покоління, які мало про неї знають. Одним з важливих моральних критеріїв у суспільстві має бути ставлення до збереження пам’яті про подвиг тих, хто захистить людство від ядерної загрози, до уроків Чорнобильської катастрофи, яка посідає особливе місце серед світових подій другої половини ХХ століття.
26 квітня український народ вшановує подвиг героїв-чорнобильців, низько вклоняється світлій пам'яті людей, які ціною власного життя врятували життя мільйонів. Ми не маємо права забувати про самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь.
Нехай наші серця ніколи не збідніють на вдячність та чуйність, на гуманізм і доброчинність у ставленні до рятівників сучасної цивілізації.