ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Віньковецького навчально-виховного комплексу
У Віньківцях на початку минулого століття діяла початкова школа з трирічним курсом навчання. У 1908 році її відвідували 81 хлопчик і 6 дівчаток (13,4 відсотка загальної кількості дітей шкільного віку). Навчав їх один вчитель. У першу зміну він вів уроки у двох перших групах, після обіду – в третій, ввечері – у вечірньому класі. За цю виснажливу працю педагог одержував всього 320 карбованців на рік. Земство виділяло на освіту лише 226 карбованців на рік, тому місцева влада щороку організовувала спеціальний збір коштів серед населення на утримання школи.
У 1911 році було побудовано першу початкову школу у Віньківцях. На тому місці, де зараз знаходиться магазин «Промислові товари» була школа. В школі була одна класна кімната, в якій навчалися разом 1-ші, 2-гі, 3-ті класи. Вчив їх один вчитель. Навчання проводилося на російській мові. Один урок тривав цілий день. Учні вивчали Закон Божий.
« До революції у Віньківцях була церковно-приходська школа» - писала місцева газета «Радянський патріот».
В 1911 році побудували кам'яний будинок на дві класні кімнати, де розмістилось 4 класи і було вже два вчителі. А 1934 року була побудована десятирічна школа. В 1940 році у Віньківцях була одна середня школа і дві неповних середніх школи. Тут працювало 50 вчителів, навчалось 1310 учнів.
Пам’ятними стали урочисті випуски, які відбулися 21 червня 1941 року. На другий день – війна, що перервала розвиток освіти на Віньковеччині. Вже 11 липня 1941 року німецькі фашисти та їхні союзники захопили наш край. Із перших днів окупації Віньковеччини починають виникати групи патріотів. Однією з них була молодіжна підпільна організація у Віньківцях, яка складалася переважно з учнів Віньковецької школи, очолювана І. Й. Цимбалюком і В. М. Годованим. З визволенням району розпочато відновлення роботи всіх шкіл, у тому числі - вечірньої заочної школи.
Завершено перехід до загальної обов‘язкової середньої освіти у 1976 році. А вже наступного року учні перейшли на безплатне користування підручниками. Особлива увага приділялась трудовому навчанню, зміцненню матеріальної бази школи. Школа налічувала 15 приміщень, 80 грубок забезпечували тепло школярам у холодну пору.
Більше двох десятків років Олексій Станіславович Коцемір пропрацював директором Віньковецької середньої школи. Всі етапи формування і розвитку освіти у районі проходили за його участю.
У такому вигляді, якою школа є сьогодні, вона стала в 1985 році. Будівництво її розпочато за кошти колгоспу «Маяк», що мав мільйонні доходи, а завершено за рахунок державних асигнувань. Зводила навчальний заклад міжколгоспна будівельна організація за участю всіх жителів райцентру, учнів, учителів і вихователів.
У 1985 році Олексію Станіславовичу вручають символічний ключ від красуні-школи. А через рік його, відмінника народної освіти, проводжають на заслужений відпочинок. У школі був сформований високоосвічений, дружний колектив.
Урочистий мітинг, присвячений Дню знань і відкриттю нової школи, вступним словом відкрив голова селищної ради народних депутатів М.П.Цісар.
Ключ будівельників прийняв заступник директора школи
І. Б. Курманський і від імені педагогічного та учнівського колективів щиро подякував за такий дарунок.
У липні 1986 року було призначено на посаду директора і вчителя фізики Віньковецької середньої школи Богданова Івана Миколайовича. Наш директор невтомний генератор творчих ідей і шляхів їх реалізації. З його ініціативи поступово, крок за кроком, Віньковецька середня школа перетворилася на прогресивний навчальний заклад нового типу – Віньковецький навчально-виховний комплекс у складі середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів та гімназії. Влітку 2007 року його колектив було занесено на районну Дошку Пошани.