Віньківці (колишній Затонськ) — селище міського типу в Україні, центр Віньковецького району Хмельницької області. Населення 6 943 мешканці (перепис 2001). Географічні координати: 49°2' пн.ш. 27°14' сх.д.
Селище розташоване за 40 км від залізничної станції Дунаївці на лінії Ярмолинці—Ларга. Цементний завод, завод залізобетонних виробів, молокозавод.
Засноване в 1493 році. Статус смт. із 1957 року.
Адміністративно-територіальний устрій
1. Віньковецький район Хмельницької області був утворений 7 березня 1923 року. Цього ж дня утворений Зіньківський район, який 3 лютого 1931 року ліквідований, а його територія ввійшла до складу Віньковецького. На березень 1923 року населення становило 63200 осіб, в тому числі у Віньківцях – 5000.
2. Розташований у південно-східній частині Хмельницької області.
3. Межує з Деражнянським, Дунаєвецьким, Новоушицьким, Ярмолинецьким районами Хмельницької області, Барським районом Вінницької області.
4. Відстань до обласного центру:
автомобільними шляхами - 70 км
найближча залізнична станція – м. Деражня - 35 км
Питома вага району в області
- По території - 3,39 %
- По населенню - 2,12 %
1. Територія 0,7 тис. кв. км.
2. Населення.
Станом на 01.01.2006 року в районі проживало 28 642 чол., з них 6 649 міського і 21 993 чол. сільського населення. За національним складом: українців - 96,5%, росіян - 3,1%, білорусів - 0,1%, молдаван - 0,1%, поляки - 0,04%, вірмени - 0,02%, євреї - 0,02%, інших національностей - 0,12%.
2.1. Кількість виборців – 23 300 чол.
3. Район належить до північної помірно-теплої, вологої Лісостепової агрокліматичної зони.
4. Ґрунти – ясно-сірі та сірі опідзолені легко- та середньосуглинкового механічного складу – 56%, темно-сірі опідзолені – 11,8%,
середній бал – 29.
5. Площа лісів 9705,6 га, основні породи: граб, дуб, береза, липа, ясен, клен, осика, сосна, ялина..
6. Площа водяного дзеркала (річок, озер, ставків) 0,6 тис. га
7. Корисні копалини: вапняк, пісок, глина, глауконіт, онікс, камінь-вапняк, камінь-піщаник, глина, кремінь, фосфорити.
Район розташований на південному сході Хмельницької області, на високому кам’яному плато Волино-Подільської височини в зоні лісостепу. Рельєф території горбистий, місцями полого-хвилястий, розчленований долинами річок. По території району, крім річки Калюс, протікає 12 річок: Ушиця і Говірка, беруть початок річки Вовк, Рів, Лядова та інші, які є притоками Дністра та Південного Бугу. Межує на сході з Барським районом Вінницької області, на північному сході з Деражнянським, на північному заході – з Ярмолинецьким, на заході – з Дунаєвецьким і на півдні – з Новоушицьким районами. Найближчі залізничні станції: м.Деражня – 35 км та м.Дунаївці – 45 км.
Клімат помірно-континентальний. Середня кількість опадів – 550 мм на рік. Грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, розвитку тваринництва, садівництва і лісництва, а в заплавах річок – для ставкового рибництва. Ґрунти району – ясно сірі та сірі опідзолені – 56% , темно сірі опідзолені – 11,8 %. На території району розвідані родовища глауконіту – дешевого калійно-фосфоритного добрива з великою агрохімічною ефективністю. Прогнозовані запаси – 150 тис.тонн, глибина залягання від 30 до 70 метрів, потужність шару від 7 до 12 метрів. Підошвою є метровий шар желваків фосфориту. Розвідані також великі запаси глини та суглинку, придатних для виробництва цегли (Дашківці, Ломачинці, Пирогівка, Подолянське), високоякісної гончарної глини (Адамівка, Зіньків, Станіславівка); каменю-вапняку, придатного для будівництва і виробництва вапна; крім цього є онікс, кремінь, фосфорити, пісок для виробництва вапнякового борошна, а також потужні запаси твердого дрібнозернистого каменю-піщаника.
Район є традиційно аграрним. Основною галуззю економіки району є сільське господарство, зокрема, рослинницька галузь (пшениця, ячмінь, кукурудза, інші зернові культури, цукровий буряк). Господарства району всіх форм власності займаються садівництвом, вирощуванням картоплі, овочевих і кормових культур.
У структурі експорту регіону основними товарними групами є плодоовочеві консерви і концентровані соки, імпорту – машини і обладнання для переробної промисловості та зернозбиральна техніка. Основні партнери у зовнішній торгівлі – Російська Федерація і Німеччина.
Віньковеччина - прекрасний, мальовничий, неповторний у будь-яку пору року край Поділля, територія якого була заселена з давніх-давен. Про це свідчать виявлені поселення доби неоліту (Зоряне, Нетечинці, Охрімівці), трипільської культури (Говори, Грим’ячка, Зіньків, Подолянське, Віньківці), давньоруські городища в урочищах: Шамілеві ставки, Полієв ліс, Замчисько, Колонтир. Найбільше пам’яток архітектури в селі Зіньків – колишньому центрі повіту Подільського воєводства: православна дерев’яна Свято-Троїцька церква (XIV ст.), замок (середина ХV ст.), домініканський костел (середина ХV ст.), Свято-Воскресінська та Свято-Михайлівська церкви (XVІІІ ст.).
Пріоритетними напрямами інвестування в районі є: сільське господарство та галузь перероблення сільгосппродукції; підготовка, розробка родовищ корисних копалин та їх глибинна переробка; розвиток туризму і, зокрема, сільського «зеленого» туризму. Для розміщення нових виробництв є незадіяні виробничі приміщення, об’єкти незавершеного будівництва.
